Ой ти, кіт, ти, воркіт,—
На віконечко— скік.
А з віконця— на торжок,
Купив собі кожушок.

Та шапочку боброву,
Та стьожечку шовкову.
Треба з кота зняти
І дитині дати.

Ой ти, кіт, ти, воркіт, —
На віконечко— скік.
А з віконця— на торжок,
Купив собі кожушок.

Та й і став воркотать,
Галі спатки не давать.
Треба котка піймать,
Вушка сірі нам'ять,
Та вигнати з хати,
Щоб не шкодив спати.

Ой ти кіт, ти воркіт,
На віконечко— скік,
А з віконця— в хижку,
Піймав котик мишку,

Кинув у колиску.
Мишка буде грати,
Котик воркувати,
Дитя буде спати.
Ой ходить сон біля вікон,
А дрімота біля плота.
Питається сон дрімоти:
- Де ми будем ночувати?
А-а, люлі, люлі, люлі, люлі.

- Де хатинка тепленькая,
Де дитинка маленькая,
Там ми будем ночувати,
Мале дитя колисати.
А-а, люлі, люлі, люлі, люлі.