Казка про золотого півника

Автор: Олександр Пушкін

Славнозвісний цар Дадон

Молодим зійшов на трон.

Для сусідів був грозою,

Бо ходив на них війною.

А як старість надійшла,

Захотілося тепла,

Спокою старому тілу,

Та сусіди налетіли,

Не дають спокійно спать,

Насилають хижу рать.

В царстві стогін і біда,

Ллється кров, немов вода.

Цар велике військо має,

Тільки військо не встигає

Боронити батьківщину:

Йде на захід вся дружина,

А ворожа рать зі сходу

Вже погрожує народу.

Проженуть її — та марно,

З моря знову суне хмара.

У тривозі день минає,

Ніч приходить — сон тікає.