Прийде літо — все розмаїто, прийде зима — нічого нема.

Бджоли раді цвіту — люди літу.

Коли цвіте біб — трудно о хліб, а коли мак, то вже не так.

Літом і баба сердита на піч.

Хто літом спеки боїться, той зимою не має чим гріться.

Хто про землю дбає, вона тому повертає.

Буде той голодний, хто жнивами холодочка шукає.

Хто вліті буде співати, той узимі буде танцювати.

Влітку один тиждень рік годує.

Не питає добрий жнець, чи широкий загонець.

Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі.

Що літом ногами загребеш, то зимою руками не збереш.

Усе теє пригодиться, що на полі коріниться.

Хто літом гайнує, взимі голодує.

Що вліті вродиться, то взимі згодиться.

Літній день за зимовий тиждень.

Не насушиш насіння — посушиш голову.

Готуй літом сани — а взимку воза.

Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.

— Іди, дощику, де чорно! — Ні, піду, де вчора.

Не вродив мак — перебудемо й так.

Казав мак: що ти за жито, що рік не вродило, та й голоду наробило? А я не родив сім літ, а голоду ніт.

У червні на полі густо, а надворі пусто.

Яка погода в липні, така буде в січні.

В першій половині серпня погода стала — буде зима довготривала.

Опеньки з'явилися — літо скінчилося.