|
Хто людей питає,
той і розум має.
Розумного пошли —
одне слово скажи, дурня пошли — три скажи та й сам за ним піди.
Розумному натяк —
дурневі кийок.
Розумний не
подивує, а дурний не побачить.
Не звання дає
знання, а навпаки.
Розуму не
позичиш.
Розум за гроші не
купиш.
Золото без розуму
— болото.
Треба розумом
надточити, де сила не візьме.
І сила перед
розумом никне.
Сила без голови
шаліє, а розум без сили мліє.
Що голова, то
розум.
Голова не на те,
щоб тільки кашкет носить.
Голова без
розуму, як ліхтар без свічки.
Хто розуму не
має, тому й коваль не вкує.
Не борода робить
чоловіка мудрим.
Не учися розуму
до старості, але до смерті.
Всяк розумний
по-своєму: один спершу, а другий потім.
Розумна Парася на
все здалася.
Два хитрих
мудрого не переважать.
Краще догана
мудрого, як похвала дурня.
Чим розумний
стидається, тим дурний величається.
Розумний учить,
дурень повчає.
Розумний
розсудить, а дурень осудить.
Поки розумний
думає, то дурень уже робить.
Порожня бочка
гучить, а повна мовчить.
Казав Наум:
візьми на ум!
Розумного на
покуті саджають для честі, а дурня — для сміху.
Не бійся
розумного ворога, а бійся дурного приятеля.
Краще з розумним
загубити, як з дурнем найти.
Мудрий не все
каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.
Не бажай синові
багатства, а бажай розуму!
Кому біда
докучить, то і розуму научить.
Яка головонька,
така й розмовонька.
На людей
складайся, розуму ж тримайся.
Не бий дубцем, а
карай слівцем.
Не пером пишуть,
а умом.
Що написане
пером, не вивезеш і волом.
Пташка красна
своїм пір'ям, а людина своїм, знанням.
По одежі
стрічають, по уму проводжають.
Маєш голову, май
же і розум.
Ліпший розум, як
готові гроші.
Аби розум, щастя
буде.
Коли б той розум
наперед, що потім.
Голова добре, а
дві — краще.
До булави треба
голови.
Не для шапки
голова.
В голову, як у
торбу, що знайдеш, те й сховаєш.
Незнайко на печі
лежить, а знайко по дорозі біжить.
Око бачить
далеко, а розум ще далі.
Перед розумом, і
сила поступається.
Розумній голові
досить дві слові.
То головка: там
два клало, а третій топтав.
| 
