Скорий поспіх —
людям посміх.
Зробили спішно,
та коли б воно не вийшло смішно.
Поспішили — людей
насмішили.
Стук-грюк, аби з
рук.
Косо, криво, аби
живо.
Торох — горох;
вимолотили — квасоля!
Не квапся проти
невода рибу ловить.
Не хапайся
поперед батька в пекло.
Коли ще косовиця,
а ми вже сіно возимо.
Поперед охоти не
лови зайця.
Вовка не вбив, а
вже шкуру, продає.
Ще не зловив, а
вже скубти хоче.
Риба у воді, а
він до неї петрушку кришить.
Не сунься,
середа, поперед четверга.
— Їдьмо!
— Та ще не запряжено.
— Нічого, по дорозі запряжем.
— Сідай, бабо,
підвезу!
— Нема часу, треба йти!
* * *
Без Гриця і вода
не освятиться.
Тиць, Гриць!
Куди кінь з
копитом, туди й рак з клешнею.
Коня кують, а
жаба і собі лапу підставляє.
Не до тебе п'ють
— не кажи «здоров!»
Твоє не мелеться,
то й мішка не підставляй.
Нате і мій глек
на капусту, щоб і я була Химка.
Вона знає, що у
нас і в борщі кипить!
Ще книжки в
сумці, а вже хлопці на думці.
|