В ніч найсвітлішу, в ніч найгустішу Бачу, як висне колиска... Тишу гойдає, розгойдує тишу Ніжна рука материнська. Явір шепоче і шепче ліщина, Рідна ліщина поліська... В кожної птахи є мила пташина — Ніжна любов материнська. Хмарка у сні обнялася з туманом, Спить над дібровою низько... Хмарка не хоче, щоб хмарилась рано Ніжна краса материнська. Бачу приплющені втомлені очі. Чую здалека і зблизька: Тишу колише, гойдає щоночі — Ніжна рука материнська.
|