Дурному Гаврилці
усе чорнобривці.
У дурного хазяїна
і колесо з воза вкрадуть.
Дурний і в Києві
не купить розуму.
— Що дурень
робить?
— Воду міряє!
Нема гіршого
ворога, як дурний розум.
Він дуже
розумний: решетом у воді зірки ловить.
На коні їде, а коня
шука.
Розуму палата, та
ключ від неї загублений.
Не тямить голова,
що язик лепече.
Дурний собака і
на хазяїна бреше.
Осла взнаєш по
вухах, а дурня — по балачках.
За дурною головою
і ногам нема спокою.
Колос повний
гнеться до землі, а пустий догори стирчить.
Порожній колосок
вище всіх стоїть.
Розумна голова,
та дурню попалась.
Навіщо й
покришка, коли горщик пустий.
В кого в голові
капустяна розсада, не поможе й посада.
Густо дивиться,
та рідко бачить.
Раденький, що
дурненький.
Тільки знає, що з
миски та в рот.
Сім літ минуло,
як музика грала, а він ще й тепер скаче.
Не свисти, а то в
твоєї жінки буде дурний чоловік.
Дурні лише в
казці щасливі.
Виріс, а розуму
не виніс.
Під носом
косовиця, а в голові ще й на зяб не орано.
Борода виросла, а
розуму не принесла.
Шовкова борідка,
та розуму рідко.
Борода, як у
старого, розуму, як у малого.
Шия з намистом, а
голова зі свистом.
Сила воляча, а
розум курячий.
Сильний ведмідь,
а дуги не зігне.
Як напише один
дурень, то сто розумних не розбере.
Порожній посуд
здаля дзвенить.
Дурному в голові
всі горобці свищуть.
Дурням закон не
писаний.
Дурному море по
коліна!
Пошли дурня богу
молиться — так він і лоб розіб'є.
Дурня і в церкві
б'ють.
Дурень і в
макітрі макогона зломить.
Дай дурню товкач,
він і вікна поб'є.
З нашого Захарка
ні богу свічка, ні чортові угарка.
Пошли дурня по
раки, а він жаб наловить.
Дурень з дурнем
зустрічались, один одним дивувались.
Дурному й черепок
— цяцька.
Пошли дурного, а
за ним другого!
Дурнів не сіють,
не орють, а вони самі родяться.
Треба йому ще сім
літ свині пасти!
Рости, сину, хоч
дурний, аби великий.
Високий, як
тополя, а дурний, як квасоля.
Голосний, як
дзвін, а дурний, як довбня.
Молодець проти
овець, а проти баранця й сам як вівця.
Куди вітрець,
туди й розумець.
На голові
блистить, а в голові свистить.
Ворона за море
літала, а розуму не набрала.
Верба хоч і
товста, але зсередини пуста.
Як нема в голові,
то на базарі не купиш.
З дурнем нема що
йти на ярмарок.
От вам і Лука:
рукавиці за пазухою, а він їх шука.
Засмійсь,
Матвійку, дам копійку.
Смішки з чужої
лемішки; своєї наколоти та й реготи.
Хто сміється,
тому не минеться.
Сміялася верша з
сака, а сама така.
|