Недогода бабиній
дівці!
Захотілось
мерзлого в петрівку!
Ні в поле не
бери, ні вдома не лиши.
Ви мене просіть,
а я ніби не хочу.
— Хочу пирогів, а
нема!
— Та он, на печі, бери їж!
— Не хочу, я думав, що нема!
Забажалося печеного
леду.
Командує, як
свиня мішком.
Хоч миску з
пирогами, хоч дідька з рогами.
Захоче — на гору
доскоче, а не схоче — з гори не скоче.
Сім п'ятниць на
тиждень.
Вибирала дівка,
та вибрала дідька.
Невигода нашій
бабці ні на печі, ні на лавці.
На печі гаряче, а
на лавці тісно, на лежанці пече, а на полу смішно.
Сирого не їм,
печеного не хочу, вареного не можу.
Хоч того самого,
аби в другу миску.
Без кінця воду
варить.
Удень душно, а
вночі кусаються комарі.
Знала кобила,
нащо воза побила — щоб новий був!
Іще той ся не
вродив, щоби йому догодив.
Не хочу в ворота,
розбирайте тин!
А мені хоч з-під
нігтя виколупай
Шукає з-під
дохлого коня підкову.
Який тебе ґедзь
напав?
Мабуть, з лівої
ноги встав.
Як хоче — сокоче,
а як не хоче — кудкудаче.
І так і сяк, а
все не так.
Того мені
бажається, чого вдома не мається.
Сип борщ, клади
кашу, подай пить.
Хто перебирає,
той голодом перемирає.
Захотілось —
запрягайте, розхотілось — випрягайте!
На тобі гріш,
купи рака, звари юшку та з'їж, рака продай, а мені гроші віддай.
Хоч піду до їх,
та не піду в двір; хоч піду в двір, та не піду в хату; хоч піду в хату, та не
сяду за стіл; хоч сяду за стіл, та не буду їсти.
Хто в ліс, а хто
— по дрова.
Хто про Хому, а
він про Ярему.
Хто із ступою, а
я з товкачем.
Ти йому —
«стрижене», він тобі — «голене».
Їй кажеш
«ячмінь», а вона каже «гречка».
Ти йому —
«гарбузи», а він тобі — «луб'я»!
Ти йому про
Тараса, а він — півтораста.
Ти йому про
образи, а він тобі про гарбузи.
Ти йому про діло,
а він тобі про козу білу.
Один до ліса,
другий до біса.
Отак: той у ріпу,
той — у мак.
Хоч кілка на
голові теши, а він своє.
Хоч гавкай на
нього — нічого не вдієш.
Се таке, що не
уступить ні кінному, ні пішому.
Про мене, Семене,
хай усі коло мене, аби я зверху.
Хоч на споді
лежатиму, а в вічі плюватиму.
Ні, дяче, не буде
іначе!
Відхорую, але не
подарую.
Найшла коса на
камінь: коса не втне, камінь не подасться!
Говори до гори, а
гора — горою.
Упертий гірше
свині.
Ти його хрести,
ти його святи, а воно в болото лізе.
Катерина та
Дем'ян посварились за бур'ян. Катерина Дем'яну не попустить бур'яну.
Масти Федя медом,
а Федь усе Федем!
Горбатого
виправить могила, а упертого дубина.
На, бісе, груш,
та мене не руш!
Нехай книш, аби
не паляниця.
Нехай буде
гречка, аби не суперечка.
Говори до нього —
як горохом об стінку.
Затявсь у волову
шкуру.
А таки буду проти
шерсті стригти.
І знову за рибу
гроші.
Уперта коза вовку
користь.
Як тягли ведмедя
до меду, то урвали вуха, а як від меду, то урвали хвоста.
|