Голод — не тітка,
найми — не свій брат.
Як наймит робить
— у хазяйки дух радується, а як сяде їсти — серце болить.
Нестатки гонять з
хатки.
Змок, як вовк,
змерз, як пес, та й нічого не заробив.
Добре лежать на
печі, як єсть у хаті калачі.
Наймають до
телят, а роби, що велять.
Розживемся, як у
пастухи наймемся.
Добре все уміти,
а не все робити.
І холодно, і
голодно, і додому далеко.
На чужій
стороночці поклонишся і вороночці.
З поклонів не
згорбатієш, але й не забагатієш.
З розкоші не
йдуть в міхоноші.
Був у бувалицях,
знає, що кий, що палиця.
Аби шия — ярмо
буде.
Б'ють, а плакать
не дають.
Всього буває на
віку: і по спині, і по боку.
Не літа зсушили
тіло, а від праці помарніло.
Не вжалієш батька
в наймах, як найнявся — нехай служить.
Служив у дуки —
натерпівся муки.
За свій труд
попав у хомут.
За чужою роботою
й світа не бачиш.
Хто мусить, той і
камінь укусить.
Хто везе, того й
поганяють.
Хто у службі не
бував, той горя не видав.
Така честь, як
собаці в ярмарок: або всюди ганяють, або хазяїн до воза прив'яже.
Гриць за волами,
Гриць і за дровами.
І сюди Микита, і
сюди Улита.
Наймит не по
своїй волі служить.
Добре найнявся:
дають рано води, а ввечері і пити.
Вертиться, як
муха в окропі.
Не довернешся —
б'ють, перевернешся — б'ють.
Тягни лямку, поки
не викопають ямку!
Робити є де, а
заробити — то ніде.
Заробив води до
хліба.
Зароблений сухар
краще краденого бублика.
Заробив на сіль
до оселедця.
Як приймали, то й
сала давали, а як прийняли, то й хліба не дали.
Лежня панська, а
харч собачий.
Працюй, як
коняка, а їж, як Рябко.
Що маєш зробити
завтра, зроби сьогодні, що маєш з'їсти сьогодні, із'їж завтра.
Наймит ходячи
наїсться, а стоячи виспиться.
З такої страви
ляжеш вздовж лави!
Обіцяв хазяїн
дати, тільки велів заждати.
Солом'яним слугою
ніхто не доробився.
Гарне життя: як
собаці на прив'язі.
Хлібом кормлять,
а стеблом очі колять.
Дано тобі
кісточку: хоч лижи, хоч надалі держи.
Наймися,
наймитку, в мене, а я у попа, бо в нього харчі кращі.
Ой матінко-зірко,
служить панам гірко.
До їдіння,
паночку, бий, а до роботи не силуй.
Ні хліба, ні
солі, і сам бурлак у неволі.
Безрідному
бурлаці, як собаці.
Нема гірше, як
бурлаці: куди попхнуть.
Бурлак як сирота:
коли біла сорочка, тоді й свято.
Доля чумацька
гірка і щастя щербате.
Побила лиха
година, ота чужа нива та позичений серп.
З хазяйської
правди наймитові очі лізуть.
Де м'яко стелять,
там твердо спать.
Наймитові з
хазяїном не брататися.
Кругом чуже, а в
середині не наше.
В своїй хаті й
угли помагають.
Свій дім не
ворог: коли прийдеш, то й прийме.
Хата чужая, як
свекруха лихая.
Чужа хата гірше
ката.
І комашки мають
подушки, а бідняк — у голові кулак.
З чужого воза
серед дороги злізай.
На чужій землі не
доробиш хліба.
Вже і в пеклі
гірше не буде.
Маємося, як горох
при дорозі: хто захоче, той скубне.
На віку, як на
довгій ниві, всякого трапиться, всякого хліба ізкоштується — і твердого, і
м'якого.
В чужій стороні і
весна негарна.
Чужий кожух не
гріє.
В чужій хаті й
тріска б'є.
На чужині, як у
домовині.
На чужому полі не
матимеш волі.
Із своєї печі і
дим не гіркий.
Де не є добре, а
вдома краще.
Вдома і солома
їдома.
Вдома і стіни
гріють.
Рідна земля і в
жмені мила.
Кожному птаху
своє гніздо миле.
|