Вітер віє-повіває,
По полю гуляє.
На могилі кобзар сидить
Та на кобзі грає.
Кругом його степ, як море
Широке, синіє ;
За могилою могила,
А там - тільки мріє .
Сивий ус, стару чуприну
Вітер розвіває;
То приляже та послуха,
Як кобзар співає.

Чорна хмара з-за Лиману
Небо, сонце криє.
Сине море звірюкою
То стогне, то виє.
Дніпра гирло затопило.
"Ануте, хлоп'ята,
На байдаки! Море грає -
Ходім погуляти!"
Висипали запорожці -
Лиман човни вкрили.
"Грай же, море!" заспівали -
Запінились хвилі.
Кругом хвилі як ті гори:
Ні землі, ні неба.
Серце мліє, а козакам
Того тільки й треба.
Пливуть собі та співають;
Рибалка літає...
А попереду отаман
Веде, куди знає.